19 червня - Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту
Дата Міжнародного дня боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту була обрана на честь ухвалення 19 червня 2008 року резолюції Ради Безпеки 1820 (2008), в якій Рада засудила сексуальне насильство як тактику ведення війни і перешкоди на шляху побудови миру.
“Сексуальне насильство в умовах конфлікту” – це зґвалтування, сексуальне рабство, примусова проституція, примусова вагітність, примусові аборти, примусова стерилізація, примусові шлюби та будь-які інші зіставні за ступенем тяжкості форми сексуального насильства по відношенню до жінок, чоловіків, дівчаток чи хлопчиків, які мають пряме або непряме (тимчасове, просторове або причинно-слідче) відношення до конфлікту.
«Зараз повсюдно визнається, що сексуальне насильство - це цілеспрямована стратегія, яка застосовується для того, щоб пошкодити соціальну тканину суспільства, щоб контролювати і залякувати населення і щоб виганяти людей з їхніх будинків ...». - Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун.
19 червня 2015 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію A/RES/69/293, яка заснувала Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту, щоб підвищувати рівень обізнаності про необхідність покласти край сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом, шанувати жертв сексуального насильства і тих хто пережив його всюди в світі. Віддавати належне всім тим, хто відважно присвячує життя боротьбі за викорінення цих злочинів або втратив життя в цій боротьбі.
Це не вперше, коли війська, керовані Москвою, масштабно, з кричущою жорстокістю і відчуттям безкарності використовують сексуальне насильство як тактику ведення бойових дій. Найбільш яскравий приклад з минулого – завершальний етап німецько-радянської війни 1941–1945 років, коли радянські війська увійшли до Німеччини.
За твердженням британського історика та автора дослідження «Падіння Берліну. 1945» Ентоні Біворі, лише в Берліні було зґвалтовано близько 130 тисяч жінок та дівчаток, багато з яких неодноразово. Також за даними історика, близько 10 тисяч жертв зґвалтувань загинули внаслідок отриманих травм.
У війні Росії проти України факти застосування сексуального насильства мали місце з 2014 року.
Але після повномасштабного вторгнення РФ війська агресора застосовують сексуальне насилля саме як метод ведення війни в небачених раніше масштабах – зокрема, для залякування, помсти чи «покарання» цивільного населення на окупованих територіях. Сексуальне насилля застосовується до жінок, чоловіків та дітей.
З найбільш кричущих серед зафіксованих злочинів зґвалтування немовлят, групове зґвалтування хлопчиків-близнюків дворічного віку, внаслідок якого діти померли, зґвалтування дітей на очах у батьків та навпаки.
Зафіксовані вагітності неповнолітніх, яких зґвалтували російські військові.
Зафіксовані факти, коли російські окупанти прямо заявляли, що ґвалтують жінок задля того, щоб завдати їм психологічної травми, яка викличе небажання жити статевим життям у майбутньому та народжувати дітей.
Наявні акти зґвалтування чоловіків, а також людей пенсійного віку.
Зафіксовані факти, коли російські військові схиляли до примусового сексу жінок, погрожуючи смертельною розправою над ними чи їхніми близькими.
